Брaтіе, бlговолeніе моего2 с®ца, и3 мlтва ћже къ бGу по ї}ли є4сть во сп7сeніе. Свэдётельствую бо и4мъ, ћко рeвность б9ію и4мутъ, но не по рaзуму. Не разумёюще бо б9ію прaвду, и3 свою2 прaвду и4щуще постaвити, прaвдэ б9іи неповинyшасz. кончи1на бо зак0ну хrт0съ, въ прaвду всsкому вёрующему. моmсeй бо пи1шетъ прaвду ћже t зак0на, ћко сотвори1выи т† чlкъ, жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. ґ ћже t вёры прaвда, си1це гlетъ. да не речeши въ с®цы своeмъ, кто2 взhдетъ нa нб7о; си1рэчь, хrтA свести2. и3ли2 кто2 сни1детъ въ бeздну; си1рэчь, хrтA t мр7твыхъ возвести2. но что2 гlетъ писaніе; бли1зъ ти6 гlъ є4сть во ўстёхъ твои1хъ, и3 въ с®цы твоeмъ. си1рэчь гlъ вёры, є3г0 же проповёдаемъ. ћко ѓще и3сповёси ўсты2 свои1ми гDа ї©а, и3 вёруеши въ с®цы своeмъ, ћко бGъ того2 воздви1же и3зъ мр7твыхъ, сп7сeшисz. С®цемъ бо вёруетсz въ прaвду, ўстh же и3сповёдуетсz во спасeніе. За?, Rд.* Гlетъ бо писaніе, всsкъ вёруzи в0нь, не постыди1тсz. нёсть бо рaзньствіz, їудeеви же и3 є4ллину. т0й бо бGъ всёмъ, богатS во всёхъ призывaющихъ є3го2. Всsкъ бо и4же ѓще призовeтъ и4мz гDне, сп7сeтсz. Кaко ќбо призовyтъ, въ нег0 же не вёроваша; кaко же вёруютъ, є3г0 же не ўслhшаша; кaко же ўслhшатъ, безъ проповёдающаго; кaко же проповёдzтъ, ѓще не п0слани бyдутъ; ћко же є4сть пи1сано. К0ль красны2 н0ги бlговэствyющихъ ми1ръ, бlговэствyющихъ бlгaz. но не вси6 послyшаша бlговэствовaніz. Їса1іz бо гlетъ, гDи, кто2 вёрова слyху нaшему; тёмъ же ќбо вёра t слyха. слyхъ же гlомъ б9іимъ. Но гlю, є3дA не слhшаша; пaче ќбо во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концA вселe ныz гlы и4хъ. но гlю є3дA неразумЁ ї}ль; пeрвыи моmсeй гlетъ. и3 ѓзъ раздражY вы6 не n kзhцэхъ, но n kзhцэ неразyмнэ прогнёваю вaсъ. Їса1іz же дерзaетъ, и3 гlетъ, nбрэт0хсz не и4щущимъ менE, kвлeнъ бhхъ не вопрошa ющимъ n мнЁ. ко ї}лю же гlетъ. вeсь дн7ь воздёхъ рyцэ мои2 къ лю1демъ непокори1вымъ и3 прерэкaющимъ.