Адрес: Россия, Москва, ул. Рогожский поселок д. 29 стр.8

График работы: с 9:00 до 23:00 без выходных

Написать нам

Послание к Римляном на церковно славянском

Показать еще

Послание к Римляном на церковно славянском глава 1

ГлавA, №. За?, o7f.

 Пaвелъ рaбъ ї©ъ хrт0въ, звaнъ ґпcлъ, и3збрaнъ въ бlговёстіе б9іе, є4же прeже nбэщA прbр0ки свои1ми въ писaніихъ с™hхъ, џ сн7э своeмъ, бhвшемъ t сёмени двdва п0 плоти. наречeнэмъ сн7э б9іи въ си1лэ, п0 д¦у с™hнz, и3зъ воскрешeніz мр7твыхъ ї©а хrтA гDа нaшего. и4мъ же пріsхомъ бlгодaть и3 послaніе въ послушaніе вёры во вс‰ kзhки, n и4мени є3го2, въ ни1хъ же є3стE и3 вы2 звaни ї©у хrтY. всёмъ сyщимъ въ ри1мэ, возлю1бленымъ бGу, звaнымъ с™hмъ, блгdть вaмъ и3 ми1ръ t~ бGа nц7A нaшего и3 гDа ї©а хrтA. За?.* Пeрвое ќбо бlгодарю2 бGа моего2 ї©омъ хrт0мъ n всёхъ вaсъ, ћко вёра вaша возвэщaетсz во всeмъ ми1рэ. свэдётель бо ми6 є4сть бGъ, є3мy же служY д¦омъ мои1мъ, въ бlговэствовaніи сн7а є3го2, ћко безпрестaни пaмzть n вaсъ творю2 всегдA въ мlтвахъ мои1хъ молsсz, ѓще ќбо когдA поспёшенъ бyду в0лею б9іею пріити2 къ вaмъ. желaю бо ви1дэти вaсъ, да нёкое подaмъ вaмъ даровaніе д¦0вное ко ўтвержeнію вaшему, сіe же є4сть соўтёшитисz въ вaсъ, џбщею вёрою, вaшею же и3 моeю. Не хощy же вaсъ не вёдэти брaтіе, ћко мн0жицею восхотёхъ пріити2 къ вaмъ и3 возбранeнъ бhхъ досeлэ, да нёкіи пл0дъ и3мёю и3 въ вaсъ, ћко же и3 въ пр0чихъ kзhцэхъ, є4ллинэхъ же и3 вaрварехъ, мyдрымъ же и3 неразyмнымъ д0лженъ є4смь, толи1ко є4сть є4же по моемY ўсeрдію, и3 вaмъ сyщимъ въ ри1мэ бlговэсти1ти. нестыжyбосz бlговэствовaніемъ хrт0вымъ, си1ла бо б9іz є4сть во сп7сeніе всsкому вёрующему, їудeoви же прeжде и3 є4ллину, прaвда бо б9іz въ нeмъ kвлsетсz, t вёры въ вёру. ћко же є4сть пи1сано, прaведныи же t вёры жи1въ бyдетъ. За?, п7.* Tкрывaетъбосz гнёвъ б9іи съ нб7сE, на всsко нечeстіе и3 непрaвду чlческу, содержaщихъ и4стину въ непрaвдэ. занeже разyмное б9іе ћвэ є4сть въ ни1хъ. бGъ бо kви1лъ є4сть и4мъ. неви1димаz бо є3го2 t создaніz ми1ра творeнми помышлsема ви1дима сyть, и3 пrносyщнаz же си1ла є3го2 и3 бжcтво2, во є4же бhти и4мъ безъtвётномъ. занeже разумёвше бGа, не ћко бGа прослaвиша и3ли2 бlгодари1ша. но nсуети1шасz помышлeніи свои1ми, и3 nмрачи1сz неразyмное и4хъ с®це. гlющесz бhти мyдры, и3 nбъюр0дэша. и3 и3змэни1ша слaву нетлённаго бGа, въ под0біе џбраза тлённа чlка, и3 пти1цъ, и3 четверон0гъ, и3 г†дъ. тёмъ же и3 предaстъ и4хъ бGъ въ п0хоть с®цъ и4хъ, въ нечистотY, во є4же скверни1тисz тэлесeмъ и4хъ въ себЁ самёхъ. и4же премэни1ша и4стину б9ію во лжY, и3 почт0ша и3 послужи1ша твaри, пaче творцA, и4же є4сть бlгословeнъ в0 вэки, ґми1нь. Сего2 рaди предaстъ и4хъ бGъ въ стрaсти безчeстіz. и3 жeны бо и4хъ и3змэни1ша є3стeственую под0бу въ презъє3стeственую. Тaкожде и3 мyжи, nстaвльше є3стeственую под0бу жeньска п0лу, разжег0шасz п0хотію своeю дрyгъ нa друга, мyжи нa мужэхъ стyдъ содэвaюще, и3 возмёздіе є4же подобaше прeлести и4хъ, въ себЁ воспріeмлюще. За?, п7а.* И# ћко же не и3скуси1ша бGа и3мёти въ рaзумэ, сего2 рaди предaстъ и4хъ бGъ въ неи3скyсенъ ќмъ, твори1ти непод0бнаz, и3сп0лненыхъ всsкоz непрaвды, блужeніz, лукaвства, лихоимaніz, ѕл0бы, и3сп0лненыхъ зaвисти, ўбjйства, рвeніz, льсти2, ѕлонрaвіz. шеп0тники, клеветники2, бGомeрзки, досади1телz, величaвы, г0рды, nбрэтaтелz ѕлhмъ, роди1телемъ непокори1вы, неразyмны, непримири1теле, нелюб0вны, неклzтвохрани1тели, неми1ло стиви. Нёцыи же и3 nправдaніе б9іе разумёвше, ћко и4же таковaz творsщеи дост0йни смeрти сyть, не т0чію же сіS творsтъ, но и3 в0лю дёютъ творsщимъ.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 2

ГлавA, в7. 

Сего2 рaди безъtвётенъ є3си2 Q чlче, всsкъ судsи. И$мъ же бо суд0мъ сyдиши дрyгу, себE nсуждaеши, тaжде бо твори1ши судsи. вёмы же ћко сyдъ б9іи є4сть по и4стинэ на творsщихъ таковaz. Помышлsеши же ли сіE Q чlче, судsи таковaz творsщимъ, и3 творS сaмъ тaжде, ћко ты2 и3збэжи1ши ли судA б9іz; и3ли2 n богaтьствэ бlгости є3го2, и3 кр0тости и3 долготерпёніz неради1ши, не невёдыи ћко блгcть б9іz въ покаsніе т‰ във0дитъ; по жест0кому же, и3 твоемY непокаsнному с®цу, собирaеши себЁ гнёвъ въ дн7ь гнёва, и3 tкровeніz и3 прaведнаго судA б9іz, и4же воздaстъ коемyждо по дёломъ є3го2. џвэмъ ќбо по терпёнію дёла бlгaго, слaву и3 чeсть и3 нетлёніе и4щущимъ животA вёчнаго, ґ и4же по рвeнію и3 противлsющимсz ќбо и4стинэ, повинyющимъжесz непрaвдэ, ћрость и3 гнёвъ, и3 ск0рбь и3 тэснотA, на всsку дш7у чlка творsщаго ѕл0е, їудeеви же прeже и3 є4ллину. За?, п7а.* Слaва же и3 чeсть и3 ми1ръ всsкому дёлающему бlг0е, їудeеви же прeже и3 є4ллину. Нёсть бо на лицA зрёніz ќ бGа. є3ли1цы бо беззак0нно согрэши1ша, без зак0нно и3 поги1бнутъ. и3 є3ли1цы въ зак0нэ согрэши1ша, зак0номъ сyдъ пріи1мутъ. Не слhшателіе бо зак0ну прa ведни прeдъ бGомъ, но творцы2 зак0ну, сіи2 nпрaвдzтсz. За?, п7в.* Е#гдa бо kзhцы не и3мyще зак0на, є3стеств0мъ зак0ннаz творsтъ, сіи2 зак0на не и3мyще, сaми себЁ сyть зак0нъ, и4же kвлsютъ дёло зак0нное напи1сано въ с®цhхъ свои1хъ, спослушествyющи и4мъ с0вэсти и4хъ, и3 междY соб0ю п0мысломъ nсуждaющимъ, и3ли2 tвэщaю щимъ въ дн7ь, є3гдA сyдитъ бGъ тaйнаz чlкомъ, по бlго вёстію моемY ї©омъ хrт0мъ. Се6 ты2 їудeй и3менyешисz, и3 почивaеши на зак0нэ, и3 хвaлишисz џ бз7э, и3 разумёеши в0лю и3 разсуждaеши лyчшаz, наўчaемъ t зак0на, ўповaz же себE вожA бhти слэпhмъ, свётъ сyщимъ во тмЁ, наказaтелz безyмнымъ, ўчи1телz мла дeнцемъ, и3мyща џбразъ рaзума и3 и4стины въ зак0нэ. наўчazи ќбо и3н0го, себE ли не ўчи1ши; проповёдаzи не крaсти, крaдеши; гlzи не прелюбы2 твори1ти, прелюбы2 твори1ши. гнушazсz и4долъ, с™az крaдеши; и4же въ зак0нэ хвaлишисz, преступлeніемъ зак0на бGа безчeствуеши; и4мz бо б9іе вaми хyлитсz во kзhцэхъ, ћко же є4сть пи1сано. nбрёзаніе ќбо п0льзуетъ, ѓще зак0нъ твори1ши. ѓще же зак0на престyпникъ є3си2, nбрёзаніе твоE, неnбрёзаніе бhсть. Ѓще ќбо неnбрёзаніе nправдaніе зак0на сохрани1тъ, не неnбрёзаніе ли є3го2 въ nбрёзаніе вмэни1тсz; и3 nсyдитъ, ћже t є3стествA неnбрёзаніе, зак0нъ совершaющи, тебE и4же писaніемъ и3 nбрёзаніемъ сyща престyпника зак0ну. За?, п7г.* Не бо2 и4же ћвэ їудeй є4сть, ни є4же ћвэ в0 плоти nбрёзаніе. Но є4же въ тaйнэ їудeй, сeй їудeй є4сть и3 nбрёзаніе с®ца д¦омъ, ґ не писaніемъ. є3мy же похвалA, не t чlкъ, но t~ бGа.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 3

ГлавA, G.

 Что2 ќбо ли1шьшее їудeю; и3ли2 каS п0льза nбрёзанію; мн0го по всsкому џбразу. пeрвэе ќбо ћко вёрована бhша и4мъ словесA б9іz. чт0 бо, ѓще не вёроваша нёцыи. є3дA ќбо невёрствіе и4хъ вёру б9ію ўпрaзднитъ; да не бyдетъ. да бyдетъ же бGъ и4стиненъ, всsкъ же чlкъ л0жъ, ћко же є4сть пи1сано, ћко да nпрaвдишисz во словесёхъ свои1хъ, и3 побэди1ши внегдA сyдитътисz. ѓще ли непрaвда нaша, б9ію прaвду составлsетъ, что2 речeмъ; є3дA непрaведенъ бGъ, наносsи гнёвъ; по чlку гlю, да не бyдетъ. понeже кaко суди1ти и4мать бGъ всемY ми1ру; ѓще ќбо и4стина б9іz въ моeй лжи2 и3збhточествова въ слaву є3го2, что2 є3щE и3 ѓзъ ћко грёшникъ nсужaюсz; и3 не ћко же хyлимсz, ћко же гlютъ нёцыи нaсъ гlати, ћко сотвори1мъ ѕлaz, да пріи1дутъ на ны6 бlгaz. и4хъ же сyдъ прaведенъ є4сть. Что2 ќбо; пови1нни ли є3смE; никaкоже. преdўкори1хомъ бо ќбо їудeехъ и3 є4ллинэхъ всёмъ подъ грэх0мъ бhти. ћко же є4сть пи1сано, ћко нёсть прaведенъ никт0же. нёсть разумэвaz, и3 нёсть взыскazи бGа. вси6 ўклони1шасz, вкyпэ непотрeбни бhша. Нёсть творsи бlгостhню, нёсть дaже до є3ди1наго. гр0бъ tвeрстъ гортaнь и4хъ, kзhки свои1ми льщaху, ћдъ ѓспидовъ подъ ўстнaми и4хъ. и4хъ же ўстA клsтвы и3 г0рести п0лна сyть, ск0ры н0ги и4хъ проліsти кр0вь. сокрушeніе и3 nѕлоблeніе на путeхъ и4хъ. и3 пути2 ми1рна не познaша. нёсть стрaха б9іz предъ nчи1ма и4хъ. За?, п7д.* Вёмы же ћко є3ли1ка зак0нъ гlетъ, сyщимъ въ зак0нэ гlетъ. да всsка ўстA заградsтсz, и3 пови1ненъ бyдетъ вeсь ми1ръ бGови. ЗанE t дёлъ зак0на не nпрaвдитсz всsка пл0ть предъ ни1мъ. зак0номъ бо познaніе грэхA. Нн7э же кромЁ зак0на прaвда б9іz kви1сz, свэдётельствуема t зак0на и3 прbр0къ. прaвда же б9іz вёрою ї©ъ хrт0вою во вс‰ и3 на всёхъ вёрующихъ. Нёсть бо рaзньствіz. вси6 бо согрэши1ша, и3 лишeни сyть слaвы б9іz. nправдaеми тyне бlгодaтію є3го2, и3 и3збавлeніемъ є4же n хrтЁ ї©э, є3г0 же предположи2 бGъ nцэщeніе вёрою въ кр0ви є3го2, въ kвлeніе прaвды своеS, за tпущeніе прeжде бhвшихъ грэх0въ, въ долготерпёніи б9іи, и3 въ сказaніе прaвды є3го2, въ нн7эшнее врeмz, во є4же бhти є3мY прaведну, и3 nправдaющу сyщаго t вёры ї©овы. гдЁ ќбо похвалA; tгнaсz. Кот0рымъ зак0номъ; дёлы ли; ни6. но зак0номъ вёры. За?, п7є.* Мhслимъ бо вёрою nправдaтисz чlку безъ дёлъ зак0на. и3ли2 їудeемъ бGъ т0кмо; ґ не и3 kзhкомъ; є4й и3 kзhкомъ. понeже є3ди1нъ бGъ, и4же nпрaвдитъ и3 nбрёзаніе t вёры, и3 неnбрёзаніе вёрою. Зак0нъ ли ќбо разорsемъ вёрою; да не бyдетъ. но зак0нъ ўтвержaемъ.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 4

ГлавA, д7. 

Что2 ќбо речeмъ nбрэсти2 ґвраaма nц7A нaшего п0 плоти; ѓще бо ґвраaмъ t дёлъ nправдaсz, и4мать похвалY, но не къ бGу. чт0 бо писaніе гlетъ; вёрова же ґвраaмъ бGови, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду. За?, п7ѕ.* Дёлающему же мздA не вмэнsетсz по бlгодaти, но п0 долгу. ґ не дёлающему, вёрующу же на nправдaющаго нечести1ва, причитaетсz вёра є3го2 въ прaвду. ћко же и3 дв7дъ гlетъ. бlжeнство чlку, є3мy же бGъ причитaетъ прaвду безъ дёлъ зак0на. бlжeни и4мъ же tпусти1шасz беззак0ніz, и3 и4мъ же прикрhшасz грэси2. бlжeнъ мyжъ, є3мy же не вмэни1тъ гDь грэхA. бlжeнство ќбо сіE, на nбрёзаніе ли, и3ли2 на неnбрё заніе; гlемъ бо, ћко вмэни1сz ґвраaму вёра въ прaвду. кaко ќбо вмэни1сz є3мY; во nбрёзаніи ли сyщу, и3ли2 не во nбрёзаніи; не во nбрёзаніи, но въ неnбрёзаніи. и3 знaменіе пріsтъ nбрёзаніz, печaть прaвды вёрэ, ћже въ неnбрёзаніи. є4же бhти є3мY nц7Y всёмъ вёрующимъ въ неnбрёзаніе, во є4же вмэни1тисz и3 тёмъ въ прaвду. и3 nц7A nбрёзанію, не и4же t nбрёзаніz, сyщимъ т0чію, но и3 ходsщимъ въ стопaхъ вёры ћже въ неnбрёзаніи nц7A нaшего ґвраaма. За?, п7з.* Не зак0номъ бо nбэтовaніе ґвраaму, и3ли2 сёмени є3го2, ћко наслёднику бhти є3мY ми1ру, но прaвдою вёры. ѓще бо сyщіи t зак0на наслёдницы, и3спраздни1сz вёра, и3 разори1сz nбэтовaніе. Зак0нъ бо гнёвъ содёло ваетъ. и3дёже бо нёсть зак0на, т{ ни преступлeніе. Сего2 рaди t вёры, да по бlгодaти, во є4же бhти и3звёстну nбэтовaнію всемY сёмени, не є4же т0чію сyщимъ t зак0на, но и3 сyщимъ t вёры ґвраaмовы, и4же є4сть nц7ъ всёмъ нaмъ, ћже є4сть пи1сано, ћко nц7A мн0гимъ kзhкомъ положи1хъ т‰, прsмо є3мy же вёрова бGу животворsщему мeртвыz, и3 нарицaющу несyща ћко сyщіz. И$же пaче ўповaніz на ўповaніе вёрова. во є4же бhти є3мY nц7Y мн0гимъ kзhкомъ, по речeнному, тaко бyдетъ сёмz твоE. и3 не и3знем0гъ вёрою, не ўсмотри2 свою2 пл0ть ќже ўмерщвeну, столётенъ нёгде сhи, и3 мeртвость ложeснъ сaрринъ. Въ nбэтовaніи же б9іи не ўсумнёсz невёрованіемъ, но возм0же вёрою дaвъ слaву бGови. и3 и3звёстенъ бhвъ, ћко є4же nбэщA, си1ленъ є4сть и3 сотвори1ти. Тёмъ же и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду. не пи1сано же бhсть за того2 є3ди1ного т0чію, ћко вмэни1сz є3мY, но и3 зa ны6, и4мъ же х0щетъ вмэни1тисz, вёрующимъ на воскреси1вшаго ї©а хrтA гDа нaшего и3зъ мeртвыхъ, и4же прeданъ бhсть за прегрэшeніz нaша, и3 востA за nправдaніе нaше.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 5

ГлавA, є7. За?, п7и. 

Nпрaвдившесz ќбо вёрою, ми1ръ и4мамы къ бGу, гDемъ нaшимъ ї©омъ хrт0мъ. и4мъ же и3 приведeніе nбрэ т0хомъ вёрою въ бlгодaть сію2, въ нeй же стои1мъ и3 хвaлимсz ўповaніемъ слaвы б9іz. не т0чію же, но и3 хвaлимсz въ ск0рбэхъ, вёдzще ћко ск0рбь терпёніе содэловaетъ, терпёніе же и3скyсство, и3скyсство же ўповaніе. ўповaніе же не посрами1тъ, ћко любы2 б9іz и3зліsсz въ с®цA нaша, д¦омъ с™hмъ дaннымъ нaмъ. За?.* Е#щe бо хrт0съ, сyщемъ нaмъ нeмощномъ, на врeмz за нечести1выхъ ќмре, є3двa бо кто2 ќмретъ за прaведника, за бlгaго же нeгли кто2 и3 дерзнeтъ ќмрети. составлsетъ свою2 люб0вь въ нaсъ бGъ, ћко и3 є3щE грёшникомъ сyщемъ нaмъ, хrт0съ за ны6 ќмре. к0льми же ќбо пaче nпрaвдани бhвше нн7э кр0вію є3го2, сп7сeмсz и4мъ t~ гнэва. За?, п7f.* Ѓще бо врaзи бhвше, примири1хомсz къ бGу смeртію сн7а є3го2, мн0жае пaче примири1вшисz сп7сeмсz въ животЁ є3го2. Не т0чію же, но и3 хвaлимсz џ бз7э гDемъ нaшимъ ї©ъ хrт0мъ, и4мъ же нн7э примирeніе пріsхомъ. Сего2 рaди, ћко же є3ди1нэмъ чlкомъ грёхъ въ ми1ръ вни1де, и3 грэх0мъ смeрть, и3 тaко во вс‰ чlкы смeрть вни1де, n нeмъ же вси6 согрэши1ша. до зак0на бо грёхъ бB въ ми1рэ. грёхъ же не вмэнsшесz, не сyщу зак0ну. но цRьствова смeрть t ґдaма дaже до моmсez, и3 на не согрёшъшихъ, по под0бію преступлeніz ґдaмова, и4же є4сть џбразъ бyдущаго. но не ћко же прегрэшeніе, тaко же и3 дaръ. Ѓще бо є3ди1ного прегрэшeніемъ мн0зи ўмр0ша, к0льми пaче блгdть б9іz, и3 дaръ блгdтію є3ди1ного чlка ї©а хrтA во мн0гихъ преи3зли1шествова. и3 не ћко же є3ди1нэмъ согрёш8шимъ, даровaніе, грёхъ бо и3зъ є3ди1ного въ nсужeніе. дaръ же t мн0гихъ прегрэшeніи въ nправдaніе. За?, §.* Ѓще бо є3ди1ного прегрэшeніемъ, смeрть цaрь ствова є3ди1нэмъ. Мн0жае пaче и3збhтокъ блгdти и3 дaръ прaвды пріeмлюще, въ жи1зни воцRsтсz є3ди1нэмъ ї©ъ хrт0мъ. Тёмъ же ќбо ћко же є3ди1ного прегрэшeніемъ во вс‰ чlкы вни1де nсуждeніе. Тaкожде и3 є3ди1ного nпра вдaніемъ во вс‰ чlкы вни1де nправдaніе жи1зни. ћко же бо nслушaніемъ є3ди1ного чlка, грёшни бhша мн0зи. тaко и3 послушaніемъ є3ди1ного, прaведни бyдутъ мн0зи. зак0нъ же привни1де, да ўмн0житсz прегрэшeніе. и3дёже бо ўмн0жисz грёхъ, преи3збhточествова блгdть. да ћко же цrтвова грёхъ смeртію, тaкожде и3 блгdть воцRи1тсz прaвдою, въ жи1знь вёчную ї©ъ хrт0мъ гDемъ нaшимъ.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 6

ГлавA, ѕ7. 

Что2 ќбо речeмъ; пребyдемъ ли во грэсЁ, да блгdть ўмн0житсz; да не бyдетъ. ѓще бо ўмр0хомъ грэх0мъ, кaко пaки nживeмъ въ нeмъ; За?, §а.* И#ли2 неразумёете ћко є3ли1цы во хrтA ї©а кrти1хомсz, въ смр7ть є3го2 кrти1хомсz; спогреб0хомсz ќбо съ ни1мъ кRщeніемъ въ смр7ть, да ћко же востA хrт0съ t мр7твыхъ, слaвою џ§ею. тaко и3 мы2 во nбновлeніи жи1зни ходи1ти нaчнемъ. Ѓще бо соnбрaзны бhхомъ под0бію смр7ти є3го2, но и3 воскrнію бyдемъ причaстницы. СіE вёдzще ћко вeтхіи нaшъ чlкъ съ ни1мъ сраспsтсz, да ўпрaзнитсz тёло грэх0вное, ћко ктомY не раб0тати нaмъ грэхY. ўмeрыи бо nпрaвдисz t грэхA. Ѓще ли ўмр0хомъ со хrт0мъ, вёруемъ, ћко и3 жи1ви бyдемъ съ ни1мъ, вёдzще ћко хrт0съ востA t мр7твыхъ, ктомY ќже не ќмретъ, смр7ть нaнь ктомY не nбладaетъ. є4же бо ќмре, грэхY ќмре є3ди1ною, ґ є4же живeтъ, бGови живeтъ. За?, §в.* Тaко же и3 вы2 помышлsйте себE, мeртвымъ ќбо бhти грэхY, живhмъ же бGови n хrтЁ ї©э гDэ нaшемъ. да не цaрьствуетъ ќбо грёхъ въ мр7твенэмъ вaшемъ тёлэ, во є4же послyшати є3мY въ п0хотэхъ є3го2. нижE представлsйте ќды вaша nрyжіz непрaвды грэхY, но представлsйте себE бGови, ћко t мр7твыхъ жи1вы, и3 ќды вaша nрyжіz прaвды бGови. грёхъ бо вaми да не nбладaетъ. нёсте бо подъ зак0номъ, но подъ блгdтію. что2 ќбо согрэши1мъ ли, занE нёсмы подъ зак0номъ, но подъ блгdтію; да не бyдетъ. не вёсте ли, ћко є3мy же представлsете себE рабы2 въ послушaніе, рабы2 є3стE є3г0 же послушaете, и3ли2 грэхA въ смр7ть, и3ли2 послушaніz въ прaвду; бlгодари1мъ ќбо бGа, ћко бёсте рабы2 грэхY, послyшасте же t~ с®ца, в0нъ же и3 предaстесz џбразъ ўчeніz. За?, §г.* Своб0ждьшежесz t грэхA, пораб0тистесz прaвдэ. чlческо гlю, зa немощь пл0ти вaшеz. ћко же бо ќбо предстaвисте ќды вaша рабы2 нечистотЁ, и3 бе€зак0нію въ бе€зак0ніе. тaко и3 нн7э предстaвите ќды вaша рабы2 прaвдэ во с™hню. Е#гдa бо рабы2 бёсте грэхY, своб0дни бёсте t прaвды. кjи ќбо пл0дъ и3мёсте тогдA, n ни1хъ же нн7э стыдитeсz; кончи1на бо џнэмъ смeрть. Нн7э же своб0ждьшесz t грэхA, пораб0тившежесz бGови, и4мате пл0дъ вaшъ во с™hню, кончи1ну же жи1знь вёчную. nбр0цы бо грэхY смeрть, даровaніе же б9іе, жив0тъ вёчныи, n хrтЁ ї©э гDэ нaшемъ.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 7

ГлавA, з7. За?, §д. 

И#ли2 неразумёете брaтіе, вёдущимъ бо зак0нъ гlю. ћко зак0нъ nбладaетъ надъ чlкомъ въ є3ли1ко врeмz живeтъ; и4бо мужaтаz женA жи1ву мyжу, привs зана є4сть зак0номъ. Ѓще ли же ќмретъ мyжъ є3S, разрэши1тсz t зак0на мyжескаго. тёмъ же ќбо жи1ву сyщу мyжу, преблудодёица бывaетъ, ѓще бyдетъ мyжеви и3н0му. ѓще ли ќмретъ мyжъ є3S, своб0дна є4сть t зак0на, не бhти є4й преблудодёицы, бhвши мyжу и3н0му. Тёмъ же брaтіz моS, и3 вы2 ўмр0сте зак0ну тёломъ хrт0вымъ, во є4же бhти вaмъ и3н0му востaвшему и3зъ мeртвыхъ, да пл0дъ принесeмъ бGови. є3гдa бо бёхомъ в0 плоти, стрaсти грэх0вныz, ћже зак0номъ дёйствоваху во ќдэхъ нaшихъ, во є4же пл0дъ твори1ти смр7ти. Нн7э же ўпрaзднихомсz t зак0на, ўмeрше и4мъ же держи1ми бёхомъ, ћко раб0тати нaмъ бGови во nбновлeніи д¦а, ґ не въ вeтхости пи1смени. что2 ќбо речeмъ; зак0нъ ли грёхъ; да не бyдетъ. но грэхA не знaхъ, т0чію зак0номъ. п0хоти же не вёдахъ, ѓще не зак0нъ гlаше, не пох0щеши. винy же пріeмъ грёхъ зaповэдію, содёла во мнЁ всsку п0хоть. безъ зак0на бо грёхъ мeртвъ є4сть. ѓзъ же живsхъ кромЁ зак0на и3ногдA. пришeдши же зaповэди, грёхъ ќбо nживE, ѓзъ же ўмр0хъ. и3 nбрётемисz зaповэдь ћже въ жив0тъ, сіS въ смeрть. Грёхъ бо винY пріeмъ зaповэдію, прельсти2 м‰, и3 т0ю ўмертви2 м‰. тёмъ же ќбо зак0нъ с™ъ, и3 зaповэдь с™а, и3 прaведна и3 бlга. бlг0е ли ќбо, бhсть мнЁ смeрть; да не бyдетъ, но грёхъ. да kви1тсz грёхъ бlгомъ ми6 содэвaz смр7ть, да бyдетъ по премн0гу грёшенъ грёхъ зaповэдію. За?, §є.* Вёмы бо ћко зак0нъ д¦0венъ є4сть, ѓзъ же пл0тенъ є4смь, пр0данъ подъ грэх0мъ. Е$же бо содэвaю, не разумёю. не бо2 є4же хощY, сіE творю2, но є4же ненави1жду, то2 содэловaю. ѓще ли є4же не хощY, сіE творю2. хвалю2 зак0нъ ћко д0бръ. Нн7э же не ѓзъ сіE содэвaю, но живhи во мнЁ грёхъ. вёмъ бо ћко не живeтъ во мнЁ, си1рэчь, въ пл0ти моeй, добро2. є4же бо хотёти прилежи1тъ ми6, ґ є4же содёzти д0брое, не nбрэтaю. не є4же бо хощY д0брое творю2, но є4же не хощY ѕл0е сіE содэвaю. ѓще ли є3г0 же не хощY ѓзъ, сіE творю2, ќже не ѓзъ сіE творю2, но живhи во мнЁ грёхъ. nбрэтaю ќбо зак0нъ, хотsщу ми6 твори1ти д0брое, ћко мнЁ ѕл0е прилежи1тъ. сослажaюбосz зак0ну б9ію по внyтренему чlку. ви1жду же и4нъ зак0нъ во ќдэхъ мои1хъ, проти1ву вою1ющъ зак0ну ўмA моего2, и3 плэнsющъ м‰ зак0номъ грэх0внымъ сyщимъ во ќдэхъ мои1хъ. nкаsненъ ѓзъ чlкъ. кто2 м‰ и3збaвитъ t тёла смр7ти сеS; бlгодарю2 бGа моего2 ї©ъ хrт0мъ гDемъ нaшимъ. Тёмъ же ќбо сaмъ ѓзъ ўм0мъ мои1мъ раб0таю зак0ну б9ію, пл0тію же зак0ну грэх0вному.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 8

ГлавA, и7. 

Ничт0же ќбо нн7э nсужeніе сyщимъ n хrтЁ ї©э не п0 плоти ходsщимъ, но п0 д¦у. За?, §ѕ.* Зак0нъ бо д¦а жи1зни n хrтЁ ї©э, свобо ди1лъ м‰ є4сть t зак0на грэх0внаго и3 смр7ти. За?.* Нeмощное бо зак0ну, n нeмъ же немощьствовaше пл0тію, бGъ сн7а своего2 послA, въ под0біи пл0ти грэхA, и3 n грэсЁ nсуди2 грёхъ пл0тію, да nправдaніе зак0на и3сп0лнитсz въ нaсъ, и4же не п0 плоти ходsщихъ, но п0 д¦у. ходsщеи бо п0 плоти, плотьскaz мyдрствуютъ. ґ ходsщеи п0 д¦у, д¦0внаz. мудровaніе бо плотьск0е смр7ть є4сть. ґ мудровaніе д¦0вное, жив0тъ и3 ми1ръ, занE мудровaніе плотьск0е враждA нa бGа. зак0ну бо б9ію не покарsетсz, ни м0жетъ бо. За?.* Ґ сyщіи в0 плоти, бGу ўгоди1ти не м0гутъ. вh же нёсте в0 плоти, но въ д©э, понeже д¦ъ б9іи живeтъ въ вaсъ. Ѓще ли кто2 д¦а хrт0ва не и4мать, сeй нёсть є3г0въ. ѓще ли хrт0съ въ вaсъ, пл0ть ќбо мр7твA грэхA рaди, д¦ъ же живeтъ прaвды рaди. ѓще ли же д¦ъ воскRси1вшаго ї©а t мeртвыхъ живeтъ въ вaсъ, воздви1гіи хrтA и3зъ мр7твыхъ, nживотвори1тъ и3 мр7твеныz тэлесA вaша, живyщимъ д¦омъ є3го2 въ вaсъ. тёмъ же ќбо брaтіе, д0лжни є3смы2 не пл0ти, є4же п0 плоти жи1ти. ѓще бо п0 плоти живетE, и4мате ќмрети. ѓще ли д¦омъ дэsніz плотьскaz ўмерщвлsете, жи1ви бyдете. За?, §з.* Е#ли1цы бо д¦омъ б9іимъ в0дzтсz, сіи2 сyть сн7ове б9іи. не пріsсте бо д¦ъ раб0ты пaки въ боsзнь, но пріsсте д¦ъ сн7оположeніz, n нeмъ же вопіeмъ ѓвва nц7ъ, сaмыи д¦ъ послyшествуетъ д¦ови нaшему, ћко є3смы2 чaда б9іz. ѓще же чaда, и3 наслёдницы. наслёдницы ќбо бGу, снаслёдницы же хrтY. понeже съ ни1мъ стрaжемъ, да и3 съ ни1мъ прослaвимсz. Непщyю бо ћко недост0йны стрaсти нн7эшнzго врeмене, къ хотsщей слaвэ kви1тисz въ нaсъ. чazніе бо твaри, tкровeніе сн70въ б9іихъ чaетъ. Суетё бо твaрь повинyсz, не в0лею, но за повинyвшаго ю5 на ўповaніе. ћко и3 самA твaрь свободи1тсz t раб0ты и3стлёніz, въ своб0ду слaвы ч†дъ б9іихъ. За?, §и.* Вёмы бо ћко всS твaрь съ нaми совоздыхaетъ и3 соболёзнуетъ дaже до нн7э. не т0чію же, но и3 сaми начaтокъ д¦а и3мyще, и3 мы2 сaми въ себЁ воздыхaемъ въсн7eніz чaюще и3збавлeніz тёлу нaшему. ўповaніемъ бо сп7с0хомсz. ўповaніе же ви1димо, нёсть ўповaніе. Е$же бо ви1дитъ кто2, что2 и3 ўповaетъ; ѓще ли є3г0 же не ви1димъ, надёемсz, терпёніемъ ждeмъ. си1це и3 д¦ъ спос0бствуетъ нaмъ въ нeмощехъ нaшихъ. чт0 бо пом0лимсz ћко же подобaетъ, не вёмы, но сaмъ д¦ъ ходaтайствуетъ n нaсъ, воздыхaніи неи3згlанными. и3спытazи же с®цA, вёсть что2 є4сть мудровaніе д¦а, ћко п0 бз7э м0литсz по с™hхъ. За?, §f.* Вёмы же ћко лю1бzщимъ бGа, вс‰ поспэше ствyютъ въ бlг0е, сyщимъ по преdўвёденію звaнымъ. и4хъ же бо преdўвёде, тёхъ и3 преdўстaви, соnбрaзнымъ бhти џбразу сн7а своего2, ћко бhти є3мY первор0дну во мн0гихъ брaтіи. Ґ и4хъ же преdўстaви, тёхъ и3 призвA. ґ и4хъ же призвA, си1хъ и3 nправдA. ґ и4хъ же nправдA, си1хъ и3 прослaви. Что2 ќбо речeмъ къ си1мъ; ѓще бGъ по нaсъ, кто2 на ны6; и4же ќбо сн7а своего2 не пощадЁ, но за ны6 вс‰ прeдалъ є4сть є3го2. кaко ќбо не и3 съ ни1мъ вс‰ нaмъ дaрствуетъ; кто2 поeмлетъ на и3збрaнныz б9іz; бGъ nправдazи, кто2 nсуждazи; хrт0съ ї©ъ, ўмeрыи, пaче же и3 воскRсъ, и4же и3 є4сть nдеснyю бGа, и4же и3 приповёдуетъ n нaсъ. Кто2 ны6 разлучи1тъ t любвE б9іz; ск0рбь ли, и3ли2 тэснотA, и3ли2 гонeніе, и3ли2 глaдъ, и3ли2 наготA, и3ли2 бэдA, и3ли2 мeчь; ћко же є4сть пи1сано. ћко тебE рaди ўмерщвsеми є3смы2 вeсь дн7ь, вмэни1хомсz ћко же nвцA заколeнію. но n си1хъ всёхъ препобэждaемъ за возлю1бльшаго ны6. и3звэсти1хъбосz, ћко ни смeрть ни жив0тъ, ни ѓнGли ни начaла ни си1лы, ни настоsщаz ни грzдyщаz, ни высотA ни глубинA, ни и4на твaрь каS возм0жетъ нaсъ разлучи1ти t любвE б9іz, ћже n хrтЁ ї©э гDэ нaшемъ.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 9

ГлавA, f7. За?, R. 

И$стину гlю n хrтЁ, не лжY, послушествyющи ми6 с0вэсти моeй д¦омъ с™hмъ. ћко ск0рбь ми6 є4сть вeліz, и3 непрестaющіz болёзнь с®цу моемY. моли1лъ бhхъ бо сz сaмъ ѓзъ tлучeнъ бhти t хrтA по брaтіи моeй сро6дникъ мои1хъ п0 плоти, и4же сyть ї}льте, и4хъ же сн7овлeніе и3 слaва, и3 завёти и3 законоположeніе и3 служeніе и3 nбэтовaніе, и4хъ же nц7ы2, и3 t ни1хъ же хrт0съ п0 плоти, и4же є4сть надъ всёми бGъ, блcвeнъ в0 вэки, ґми1нь. За?, Rа.* Не тaко же ћко tпадE сл0во б9іе. не вси6 бо сyщіи t ї}лz, сіи2 їи7ль. ни занE сyть сёмz ґвраaмле, вси6 чaда, но n їсаaцэ речE наречeтсz сёмz. си1рэчь, не чaда плотьскaz, сіS чaда б9іz. Но чaда nбэтовaніz причитaютсz въ сёмz. nбэтовaнію бо сл0во си1це. На се6 врeмz пріидY, и3 бyдетъ сaррэ сн7ъ. не т0чію же, но и3 ревeка t є3ди1ного л0жа и3мyщи їсаaка nц7A нaшего. не ќбо р0ждьшимсz, нижE сотв0ршимъ чесо2 бlго и3ли2 ѕло2, да по и3збрaнію предложeніе б9іе пребyдетъ, не t дёлъ, но t призывaющаго, речeсz є4й. Ћко б0ліи пораб0таетъ мeншему. ћко же є4сть пи1сано, їaкова возлюби1хъ, и3сaва же возненави1дэхъ. что2 ќбо речeмъ; є3дA непрaвда ќ бGа; да не бyдетъ. Моmсeoви бо гlетъ, поми1лую, є3г0 же ѓще поми1лую. и3 ўщeдрю, є3г0 же ѓще ўщeдрю. Тёмъ же ќбо ни хотsщему, ни текyщему, но ми1лующему бGу. Гlетъ бо писaніе фараo1нови, ћко на и4стое се6 воздвиг0хъ т‰, да покажY тоб0ю си1лу мою2, и3 ћко да возвэсти1тсz и4мz моE по всeй земли2. За?, Rв.* Тёмъ же ќбо є3г0 же х0щетъ, ми1луетъ. ґ є3г0 же х0щетъ nжесточи1тъ. речeши же ми6 ќбо, чесо2 рaди ќбо ўкарsетъ; в0ли бо є3го2 кто2 проти1витисz м0жетъ; Тёмъ же ќбо Q чlче, ты2 кто2 є3си2 проти1въ tвэщazи бGови; є3дA речeтъ здaніе создaвшему є5, почто2 м‰ сотвори1лъ є3си2 тaко; и3ли2 не и4мать влaсти скудeльникъ брeніz, t тог0 же смэшeніz сотвори1ти, џвъ ќбо сосyдъ въ чeсть, џвъ же нe въ честь; ѓще ли же хотS бGъ показaти гнёвъ св0й, и3 kви1ти си1лу свою2, пренесE во мн0зэ долготерпёніи сосyды гнёва совершeны въ поги1бель. и3 да скaжетъ богaтство слaвы своеS на сосyдехъ млcти, ћже прeже ўгот0ва въ слaву, и4хъ же и3 призвA нaсъ, не т0чію t їуде6й, но и3 t kзы6къ. Ћко же їoсjz гlетъ. нарекY не лю1ди моS, лю1ди моS. и3 невозлю1бленую, возлю1блену. и3 бyдетъ на мёстэ, и3дёже речeсz и4мъ, не лю1діе мои2 є3стE вы2, т{ нарекyтсz сн7ове бGа живaго. Їса1іz же вопіeтъ n ї}ли, ѓще и3 бyдетъ число2 сн70въ ї}левъ ћко пэс0къ морскjи, nстaнокъ сп7сeтсz. сл0во бо скончавaz и3 nбращaz въ прaвду, ћко сл0во съкращeно сотвори1тъ гDь на земли2. и3 ћко же проречE їса1іz. За?.* Ѓще не бы2 гDь саваo1fъ nстaвилъ нaмъ сёмене, ћко же сод0мъ ќбо бhли бhхомъ и3 ћко гом0ру ўпод0билисz бhхомъ. что2 ќбо речeмъ; ћко kзhцы негонsщеи прaвду, постиг0ша прaвду, прaвду же ћже t вёры. ї}ль же гонS зак0нъ прaвды, въ зак0нъ прaвды не пости1же. Чесо2 рaди; занE не t вёры, но t дёлъ зак0на. претк0шабосz n кaмень претыкaніz. ћко же є4сть пи1сано, се6 полагaю въ сіo1нэ кaмень претыкaніz, и3 кaмень соблaзну. и3 всsкъ вёруzи в0нь, не постыди1тсz.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 10

ГлавA, ‹. За?, Rг. 

Брaтіе, бlговолeніе моего2 с®ца, и3 мlтва ћже къ бGу по ї}ли є4сть во сп7сeніе. Свэдётельствую бо и4мъ, ћко рeвность б9ію и4мутъ, но не по рaзуму. Не разумёюще бо б9ію прaвду, и3 свою2 прaвду и4щуще постaвити, прaвдэ б9іи неповинyшасz. кончи1на бо зак0ну хrт0съ, въ прaвду всsкому вёрующему. моmсeй бо пи1шетъ прaвду ћже t зак0на, ћко сотвори1выи т† чlкъ, жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. ґ ћже t вёры прaвда, си1це гlетъ. да не речeши въ с®цы своeмъ, кто2 взhдетъ нa нб7о; си1рэчь, хrтA свести2. и3ли2 кто2 сни1детъ въ бeздну; си1рэчь, хrтA t мр7твыхъ возвести2. но что2 гlетъ писaніе; бли1зъ ти6 гlъ є4сть во ўстёхъ твои1хъ, и3 въ с®цы твоeмъ. си1рэчь гlъ вёры, є3г0 же проповёдаемъ. ћко ѓще и3сповёси ўсты2 свои1ми гDа ї©а, и3 вёруеши въ с®цы своeмъ, ћко бGъ того2 воздви1же и3зъ мр7твыхъ, сп7сeшисz. С®цемъ бо вёруетсz въ прaвду, ўстh же и3сповёдуетсz во спасeніе. За?, Rд.* Гlетъ бо писaніе, всsкъ вёруzи в0нь, не постыди1тсz. нёсть бо рaзньствіz, їудeеви же и3 є4ллину. т0й бо бGъ всёмъ, богатS во всёхъ призывaющихъ є3го2. Всsкъ бо и4же ѓще призовeтъ и4мz гDне, сп7сeтсz. Кaко ќбо призовyтъ, въ нег0 же не вёроваша; кaко же вёруютъ, є3г0 же не ўслhшаша; кaко же ўслhшатъ, безъ проповёдающаго; кaко же проповёдzтъ, ѓще не п0слани бyдутъ; ћко же є4сть пи1сано. К0ль красны2 н0ги бlговэствyющихъ ми1ръ, бlговэствyющихъ бlгaz. но не вси6 послyшаша бlговэствовaніz. Їса1іz бо гlетъ, гDи, кто2 вёрова слyху нaшему; тёмъ же ќбо вёра t слyха. слyхъ же гlомъ б9іимъ. Но гlю, є3дA не слhшаша; пaче ќбо во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концA вселe ныz гlы и4хъ. но гlю є3дA неразумЁ ї}ль; пeрвыи моmсeй гlетъ. и3 ѓзъ раздражY вы6 не n kзhцэхъ, но n kзhцэ неразyмнэ прогнёваю вaсъ. Їса1іz же дерзaетъ, и3 гlетъ, nбрэт0хсz не и4щущимъ менE, kвлeнъ бhхъ не вопрошa ющимъ n мнЁ. ко ї}лю же гlетъ. вeсь дн7ь воздёхъ рyцэ мои2 къ лю1демъ непокори1вымъ и3 прерэкaющимъ.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 11

ГлавA, аi7. 

Гlю ќбо, є3дA tри1ну бGъ лю1ди своS; да не бyдетъ. и4бо и3 ѓзъ ї}льтzнинъ є4смь, t сёмене ґвраaмлz, колёна веніами1нова. не tри1ну бGъ лю1діи свои1хъ, и4хъ же прeжде разумЁ. За?, Rє.* И#ли2 не вёсте, n и3ліи2 что2 гlетъ писaніе; ћко же приповёдуетъ бGови на ї}лz, гDи, прbр0кы твоS и3зби1ша, и3 nлтарS твоS раскопaша. и3 ѓзъ nстaхъ є3ди1нъ, и3 и4щутъ дш7у мою2 и3з8sти ю5. но что2 гlетъ є3мY бжcтвеныи tвётъ; nстaвихъ себЁ сeдмь тhсzщъ мyжіи, и4же не преклони1ша колёна предъ ваaломъ. Тaко ќбо и3 въ нhнэшнее врeмz, nстaнокъ по и3збрaнію блгdти бhсть. ѓще ли по блгdти, то2 не t дёлъ. занE бlгодaть, ќже не бывaетъ бlгодaть. ѓще ли t дёлъ, ктомY нёсть бlгодaть. ґ дёло, ќже нёсть дёло. что2 ќбо; є3г0 же и3скaше ї}ль, сего2 не получи2. ґ и3збрaніе получи2, пр0чіи же nслэпи1шасz. ћко же є4сть пи1сано, дaстъ и4мъ бGъ дyхъ ўмилeніz, џчи не ви1дэти, и3 ќши не слhшати, дaже до днeшнzго днE. и3 дв7дъ гlетъ, да бyдетъ трапeза и4хъ въ сёть и3 въ л0въ, и3 въ соблaзнъ, и3 въ воздаsніе и4хъ. да помрачaтсz џчи и4хъ не ви1дэти, и3 хребeтъ и4хъ tню1дъ преклони2. Гlю ќбо, є3дA согрэши1ша, да tпадyтъ; да не бyдетъ. но тёхъ падeніемъ, спcніе kзhкомъ, во є4же раздражи1ти и4хъ. ѓще ли же прегрэшeніе и4хъ, богaтство ми1ру, и3 tпадeніе и4хъ, богaтство kзhкомъ, к0льми пaче и3сполнeніе и4хъ; За?, Rѕ.* Вaмъ бо гlю kзhкомъ. понeже ќбо є4смь ѓзъ kзhкомъ ґпcлъ, слyжбу мою2 прославлsю, ѓще кaко раз дражY си6 пл0ть, и3 сп7сY нёкіz t ни1хъ. ѓще бо tложeніе и4хъ, примирeніе ми1ру, что2 пріsтіе, рaзвэ жи1знь и3зъ мeртвыхъ; ѓще ли начaтокъ с™ъ, то2 и3 примэшeніе. и3 ѓще к0рень с™ъ, то2 и3 вётви. ѓще ли нёцыи t вётвей tломи1шасz. тh же ди1віz мaслина сhи прицэпи1лсz є3си2 въ ни1хъ, и3 причaстникъ к0ренію и3 мaсти мaслинныz бhлъ є3си2, не хвали1сz на вётви. ѓще ли же хвaлишисz, не ты2 к0рень н0сиши, но к0рень тебE. речeши ќбо, t ломи1шасz вётви, да ѓзъ прицэплю1сz, добро2. невёріемъ tломи1шасz, тh же вёрою стои1ши. не высокомyдрствуй, но б0йсz. Ѓще бо бGъ є3стeственыz вётви не пощадЁ, є3дA кaко и3 тебE не пощади1тъ. ви1ждь ќбо бlгость и3 непощадёніе б9іе. на tпaдшихъ ќбо непощадёніе, ґ на тебЁ бlгость б9іz, ѓще пребyдеши въ блгcти. ѓще ли же ни6, то2 и3 ты2 tсэчeнъ бyдеши. И# nни1 же ѓще не пребyдутъ въ невёрствіи, прицэпsтсz. Си1ленъ бо є4сть бGъ пaки прицэпи1ти и4хъ. Ѓще бо ты2 t є3стeственныz tсэчeнъ ди1віz мaслины, чрeзъ є3стество2 прицэпи1лсz є3си2 къ д0брэй мaслинэ. к0льми пaче сіи2, и4же по є3стествY прицёпzтсz своeй мaслинэ; За?, Rз.* Не бо2 хощY вaсъ невёдэти тaйну сію2 брaтіе, да не бyдете n себЁ мyдри. ћко недоўмёніе t чaсти ї}леви бhсть, д0ндеже и3сполнeніе kзhкомъ вни1детъ, и3 тaко вeсь ї}ль сп7сeтсz. ћко же є4сть пи1сано, пріи1детъ t сіo1на и3збавлszи, и3 tврати1тъ нечeстіе t їsкова. и3 се6 и4мъ t менE завётъ, є3гдA tимY грэхи2 и4хъ. По бlговэство вaнію ќбо врaзи вaсъ рaди. по и3збрaнію же, возлю1блени nц7ъ рaди. не раскazна бо даровaніz и3збавлeніе б9іе. ћко же бо и3 вы2 и3ногдA проти1вистесz бGови, нн7э же поми1ловани бhсте си1хъ противлeніемъ. тaко же и3 сіи2 нн7э проти1вишасz вaшей млcти, да и3 тjи поми1ловани бyдутъ. затвори1 бо бGъ всёхъ въ противлeніе, да всёхъ поми1луетъ. Q глубинA богaтества и3 премyдрости и3 рaзума б9іz. ћко не и3спhтани сyдове є3го2, и3 не и3зслё довани путіE є3го2. кт0 бо разумЁ ќмъ гDнь; и3ли2 кто2 совётникъ є3мY бhсть; и3ли2 кто2 прeжде дaстъ є3мY, и3 воздaстсz є3мY; ћко и3стого2, и3 тёмъ, и3 въ нeмъ всsческаz. томY слaва в0 вэки ґми1нь.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 12

ГлавA, вi7. За?, Rи. 

Молю2 ќбо вaсъ брaтіе щедр0тами б9іими, предстaвите тэлесA вaша жeртву жи1ву, с™у, бlгоўг0дну бGови, словeсное служeніе вaше. и3 не соnбразyйтесz вёку семY, но преnбразyйтесz nбновлeніемъ ўмA вaшего, во є4же и3скушaти вaмъ, что2 є4сть в0лz б9іz, бlгaz и3 ўг0дна и3 совершeна. Гlю ќбо бlгодaтію дaвшеюмисz, всsкому сyщему въ вaсъ, не мyдрствовати пaче, є4же по добaетъ мyдрствовати, но мyдрствовати въ цэломyдріи, комyждо ћко же бGъ раздэли1лъ є4сть мёру вёры. За?, Rf.* Ћко же бо во є3ди1номъ тэлеси2, мн0ги ќды и4мамы, ќды же вси6 не т0жде и4мутъ дёланіе. тaкожде и3 мн0зи є3ди1но тёло є3смы2 n хrтЁ, ґ по є3ди1ному дрyгъ дрyгу ќди. За?, Ri.* И#мyщу же даровaніz по блгdти дaннэй нaмъ разли1чна. ѓще прbр0чество по мёрэ вёры. ѓще ли же служeніе, въ служeніи, ѓще ўчaи, во ўчeніи, ѓще ўтэшazи, во ўтэшeніи. подавazи въ щедр0тствэ, и3 въ простотЁ предстоsи со тщaніемъ, ми1луzи съ д0брымъ и3зволeніемъ. любы2 не лицемёрна, ненави1дzщи ѕл0е, прилэплsющесz бlг0му. братолю1біемъ дрyгъ к0 другу любeзни, чeстію дрyгъ дрyга б0лша творsще. тщaніемъ не лэни1ви, д¦омъ горsще, гDви раб0тающе, ўповaніемъ рaдующесz, ск0рби терпsще, въ мlтвэ пребывaюще, въ трeбованіихъ с™hмъ прилежaще, страннолю1біz держaщесz. блгcвлsйте гонsщаz вы6. блгcви1те, ґ не кленёте. Рaдоватисz съ рaдующимисz, и3 плaкати съ плaчущими, т0жде дрyгъ к0 другу мyдрствующе, не выс0каz мyдрствующе, но смирeными ведyщесz. Не бывaйте мyдри n себЁ, ни є3ди1ному же ѕло2 за ѕло2 воз даю1ще, промышлsюще д0браz предъ всёми чlкы. Ѓще возм0жно є4же t вaсъ со всёми чlкы ми1ръ и3мёйте. не себE tмщaюще возлю1бленіи, но дади1те мёсто гнёву. Пи1сано бо є4сть, мнЁ tмщeніе, ѓзъ воздaмъ, гlетъ гDь. Ѓще ќбо ѓлчетъ врaгъ тв0й, ўхлёби є3го2. ѓще ли жaждетъ, нап0й є3го2, сіe бо творS ќгліе џгнено собирaеши на главY є3го2. не побэждeнъ бывaй t ѕлA, но побэждaй бlги1мъ ѕл0е.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 13

ГлавA, гi7. За?, р№i.

 Всsка дш7A влaстемъ предержaщимъ да повинyетсz. нёсть бо влaсть, ѓще не t~ бGа. сyщи ћже влaсти t~ бGа ўчинeны сyть. Тёмъ же противлszисz влaсти, б9ію повелёнію противлsетсz. противлsющеижесz, себЁ грёхъ пріeмлютъ. кнsзи бо нёсуть боsзнь д0брымъ дёломъ, но ѕлhмъ. х0щеши же ли не боsтисz влaсти; бlг0е твори2, и3 и3мёти бyдеши похвалY t него2. б9іи бо слугA є4сть тебЁ въ бlг0е. ѓще ли ѕл0е твори1ши, б0йсz. не бо2 безумA мeчь н0ситъ. б9іи бо слугA є4сть, tмсти1тель въ гнёвъ ѕл0е творsщему. тёмъ же потрeба повиновaтисz, не т0кмо за гнёвъ, но и3 за с0вэсть. сег0 бо рaди и3 дaни даeте. служи1тели бо б9іи сyть въ и4стое се6 пребывaюще. воздади1те ќбо всёмъ д0лжнаz. є3мy же ќбо ўр0къ, ўр0къ. ґ є3мy же дaнь, дaнь. ґ є3мy же стрaхъ, стрaхъ. И# є3мy же чeсть, чeсть. ни є3ди1ному же ничи1мъ же д0лжни бывaйте. т0чію є4же люби1ти дрyгъ дрyга. Любsи бо дрyга, зак0нъ скончA. є4же бо не прелюбы2 сотвори1ши, не ўбіeши, не ўкрaдеши, не лжесвэдётельствуеши, не пох0щеши, и3 ѓще и4на зaпо вэдь, въ сeмъ словеси2 совершaетсz, во є4же возлю1биши и4скренzго своего2 ћко же сaмъ себE. любы2 и4скренему ѕло2 не твори1тъ, и3сполнeніе ќбо зак0ну, любы2 є4сть. И# сіE вёдzще врeмz, ћко чaсъ ќже нaмъ t снA востaти. За?, рв7i.* Нн7э ќбо ближaйшее нaмъ сп7сeніе, нeжели є3гдA вёровахомъ. Н0щь ќбо прeиде, ґ дн7ь прибли1жисz. tложи1мъ ќбо дёла тeмнаz, и3 nблечeмсz въ nрyжіе свёта. ћко в0 дне бlгоnбрaзно да х0димъ, не ко ѕлогла совaніи и3 піsньствы, не любодэsніи, и3 студодэsніи, не рвeніемъ и3 зaвистію. но nблецётесz гDемъ нaшимъ ї©ъ хrт0мъ. и3 пл0ти ўг0діz не твори1те въ п0хоти.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 14

ГлавA, дi7.

 И#знемогaющаго же n вёрэ ўтвержaйте, не въ сомнёніе помышлeніи. џвъ бо вёруетъ ћсти вс‰, ґ и3знемогazи, ѕeліе да ћстъ. Kдhи, не kдyщаго да не ўкорsетъ. и3 не kдhи, kдyщаго да не nсуждaетъ. бGъ бо є3го2 пріsтъ, ты2 кто2 є3си2 судsи чюждeму рабY; своемY гDви стои1тъ, и3ли2 пaдаетъ, стaнетъ же. си1ленъ бо є4сть бGъ постaвити є3го2. џвъ ќбо разсуждaетъ дн7ь чрeзъ дн7ь, џвъ же сyдитъ на всsкъ дн7ь. к0ждо своeю мhслію да и3звэствyетсz. За?, рGi.* Мyдрствуzи дн7ь, гDви мyдрствуетъ. и3 не мyдрствуzи дн7ь, гDви не мyдрствуетъ. и3 kдhи, гDви ћстъ, и3 бlгодари1тъ бGа. и3 не kдhи, гDви не ћстъ, и3 бlго дари1тъ бGа. никт0же бо нaсъ себЁ живeтъ, и3 никт0же себЁ ўмирaетъ. ѓще ќбо живeмъ, гDви живeмъ. ѓще ўмирaемъ, гDви ўмирaемъ. Ѓще ќбо живeмъ, ѓще ли ўмирaемъ гDви є3смы2. За?, рд7i.* На се6 бо хrт0съ и3 ќмре и3 воскRсе и3 nживE, да мeртвыми и3 живhми nбладaетъ. Тh же почто2 nсуждaеши брaта своего2; И#ли2 ты2 что2 ўничижaеши брaта своего2; вси6 бо предстaнемъ суди1щу хrт0ву. пи1сано бо є4сть, живY ѓзъ гlетъ гDь, ћко мнЁ покл0нитсz всsко колёно, и3 всsкъ kзhкъ и3сповёстьсz гDви. Тёмъ же ќбо к0ждо нaсъ n себЁ сл0во дaстъ гDви. не ктомY ќбо дрyгъ дрyга nсуждaемъ, но сіE пaче суди1те, є4же не полагaти притыкaніе брaту въ соблaзнъ. Вёмъ, и3 и3звэ щeнъ є4смь n хrтЁ ї©э, ћко ничт0же сквeрно є3го2 рaди. т0чію помышлsющему что2 сквeрно бhти, џному сквeрно є4сть. ѓще ќбо брaшна рaди брaтъ тв0й скорби1тъ, ќже не по любви2 х0диши. не брaшномъ свои1мъ того2 погублsи, за нег0 же хrт0съ ќмре. да не хyлитсz ќбо вaше бlг0е. Нёсть бо цrтво б9іе, брaшно и3 питіE, но прaвда и3 ми1ръ, и3 рaдость n д©э с™э. и4же бо си1ми слyжитъ хrт0ви, бlгоўг0денъ є4сть бGови, и3 и3скyсенъ чlкомъ. За?, рє7i.* Тёмъ же ќбо ми1ръ возлю1бимъ, и3 ћже къ создaнію дрyгъ к0 другу. не брaшна рaди, разарsи дёло б9іе. Вс‰ бо чи1ста, но ѕло2 чlку притыкaніемъ kдyщему. добро2 не ћсти мsсъ, ни пи1ти винA, ни n нeмъ же брaтъ тв0й притыкaетсz, и3ли2 соблажнsетсz, и3ли2 и3знемогaетъ. ты2 вёру и4маши, n себЁ сaмъ и3мёй прeдъ бGомъ. бlжeнъ не nсуждazи себE, n нeмъ же и3скушaетсz. ґ сомнsисz ѓще ћстъ, nсуждaетсz, занE не t вёры, всsко же є4же не t вёры, грёхъ є4сть. могyщему же вaсъ ўтверди1ти, по бlговэствовaнію моемY, и3 проповёданію ї©ъ хrт0ву, по tкровeнію тaйны, лёты вёчными ўмолчaнэ, ћвльшижесz нн7э писaніи прbр0ческими, по повелёнію вёчнаго бGа, въ послушaніе вёры, во всёхъ kзhцэхъ познaвшисz, є3ди1нэмъ премyдрымъ бGомъ ї©ъ хrт0мъ, є3мy же слaва в0 вэки ґми1нь.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 15

ГлавA, єi7. За?, рѕ7i. 

Д0лжни же є3смы2 мы2 си1лніи, нeмощи немощнhхъ носи1ти, и3 не себЁ ўгожaти, к0ждо же вaсъ бли1жнему да ўгожaетъ въ бlг0е къ создaнію. и4бо и3 хrт0съ не себЁ ўгоди2. но ћко же є4сть пи1сано, поношeніz поносsщихъ тебЁ напад0ша нa м‰. є3ли1ка бо преднапи1сана бhша, въ нaше наказaніе преднаписa шасz. да терпёніемъ и3 ўтэшeніемъ писaніи, ўповaніе и4мамы. бGъ же терпёніz и3 ўтэшeніz да дaстъ вaмъ т0жде мyдрствовати дрyгъ к0 другу, n хrтЁ ї©э. да є3динодyшно, є3ди1ными ўсты2 слaвите бGа и3 nц7A гDа нaшего ї©а хrтA. За?, рз7i.* Тёмъ же пріeмлите дрyгъ дрyга, ћко же и3 хrт0съ пріsтъ вaсъ въ слaву б9ію. Гlю же хrтA ї©а служи1телz бhвша nбрёзанію по и4стинэ б9іи, во є4же ўтверди1ти nбэтовaніz б9іz nц7eмъ. ґ kзhкомъ по млcти прослaвити бGа. ћко же є4сть пи1сано, сего2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ гDи, и3 и4мени твоемY пою2. И# пaки гlетъ, возвесели1тесz kзhцы, съ людми2 є3го2. И# пaки, хвали1те гDа вси6 kзhцы, похвали1те є3го2 вси6 лю1діе. И# пaки їса1іz гlетъ, бyдетъ к0рень їєссeoвъ, и3 востazи владёти надъ kзhки, на того2 kзhцы ўповaютъ. бGъ же ўповaніz, да и3сп0лнитъ вaсъ всsкоz рaдости и3 ми1ра, въ вёрэ и3збhточествовати вaмъ во ўповaніи, си1лою д¦а с™aго. И#звэщeнъ є4смь брaтіе моS и3 сaмъ ѓзъ n вaсъ, ћко и3 сaми вы2 п0лни є3стE бlгости, и3 и3сп0лнени всsкого рaзума, могyще и3 и4нэхъ наўчи1ти. дeрзэе же писaхъ вaмъ брaтіе моS t~части, ћко воспоминaz вaмъ, за бlгодaть дaнную ми6 t~ бGа, во є4же бhти ми6 служи1телю ї©ъ хrт0ву во kзhцэхъ, сщ7еннодёйствующа бlговэствовaніе б9іе. да бyдетъ приношeніе, є4же t kзы6къ бlгопріsтно, и3 nсщ7eнно д¦омъ с™hмъ. За?, р}i.* И$мамъ ќбо похвалY n хrтЁ ї©э ћже къ бGу. не смёю бо гlати что2, и4хъ же не содёz хrт0съ мн0ю, въ послушaніе kзhкомъ, сл0вомъ и3 дёломъ, въ си1лэ и3 знaменіихъ и3 чюдесёхъ, си1лою д¦а б9іz. Ћко же ми6 t їєrли1ма и3 џкrтъ дaже до и3ллири1ка и3сп0лнити бlго вэствовaніе хrт0во. си1це же потщaвсz бlговэсти1ти, не и3дёже и3меновaсz хrт0съ, да не на чюжeмъ nсновaніи сози1жду. Но ћко же є4сть пи1сано, и4мъ же не возвэсти1сz n нeмъ, тjи ќзрzтъ. и3 и4же не ўслhшаша, ўразумёютъ. Тёмъ же и3 возбранeнъ бhхъ мн0гажды пріити2 къ вaмъ. нн7э же ктомY мёста не и4мыи въ странaхъ си1хъ, желaніе же и3мhи пріити2 къ вaмъ t мн0гъ лётъ, ћко ѓще пои3дY во и3спaнію, пріидY къ вaмъ. ўповaю бо ми1мо грzдhи ви1дэти вaсъ, и3 вaми проводи1тисz тaмо, ѓще вaсъ прeжде t~части насhщусz. нн7э же грzдY во їєrли1мъ въ служeніе с™hмъ. бlговоли1ша бо макед0ніz и3 ґха1іz nбщeніе нёкое сотвори1ти, къ ни1щимъ с™hмъ живyщимъ во їєrли1мэ. Бlговоли1ша бо, и3 д0лжни и4мъ сyть. ѓще бо въ д¦0в ныхъ и4хъ причaстникы бhша kзhцы, д0лжни сyть и3 въ пл0тьскихъ послужи1ти и4мъ. сіE ќбо скончaвъ и3 запечатлёвъ и4мъ пл0дъ сeй, пойдY вaми во и3спaнію. вёмъ же ћко грzдhи къ вaмъ, во и3сполнeніе блгcвeніz, бlговёстіz хrт0ва пріидY. За?, рf7i.* Молю1 же вы6 брaтіе, гDемъ нaшимъ ї©ъ хrт0мъ, и3 люб0вію д¦а, споспёшествуйте ми6 въ мlтвахъ n мнЁ къ бGу, да и3збaвлюсz t проти1влzщихмисz во їудeи. да слyжба моS ћже во їєrли1мэ бlгопріsтна бyдетъ с™hмъ, да съ рaдостію пріидY къ вaмъ, в0лею б9іею, и3 ўпок0юсz съ вaми. бGъ же ми1ра со всёми вaми. ґми1нь.

Послание к Римляном на церковно славянском глава 16

ГлавA, ѕi7. За?, Rк. 

Вручaю же вaмъ fивeю сестрY нaшу, сyщу служи1тель ницу цRкви ћже въ кегхрeихъ, да пріи1мете ю5 џ гDэ дост0йнэ с™hмъ, и3 поспёшествуйте є4й, n нeй же ѓще t вaсъ потрeбуетъ вeщи. И$бо и3 сіS застyпница мн0гимъ бhсть, и3 самомY мнЁ. цэлyйте приски1ллу и3 ґки1лу, споспёшника моS n хrтЁ ї©э, и4же по дш7и2 моeй своS вhz положи1ша, и4хъ же не ѓзъ є3ди1нъ бlгодарю2, но и3 вс‰ цRкви kзhческіz, и3 домaшнюю и4хъ цRковь. цэлyйте є3пенeта возлю1бленаго ми6, и4же є4сть начaтокъ ґха1іи во хrтA. цэлyйте маріaмъ, ћже мн0го труди1сz n нaсъ. цэлyйте ґндр0ника и3 їyнію, ср0дники моS и3 соплённики моS, и4же сyть нар0читы во ґпcлэхъ, и4же и3 прeжде менE вёроваша во хrтA. цэлyйте ґмплjz возлю1бленнаго ми6 џ гDэ. цэлyйте ўрвaна, споспёшника нaшего n хrтЁ, и3 стахjz возлю1бленнаго ми6 џ гдcэ. цэлyйте ґпeлеz и3скyсна n хrтЁ, цэлyйте сyщихъ t ґристовyла. цэлyйте и3родіo1на ср0дника моего2. цэлyйте и4же t нарки1сса сyщаz џ гDэ. цэлyйте трифeна и3 триф0са, тружaющихсz џ гDэ. цэлyйте перси1ду возлю1бленную, ћже мн0го труди1сz џ гDэ, цэлyйте рyфа, и3збрaннаго џ гDэ, и3 м™рь є3го2 и3 мою2. цэлyйте ґсигкри1та, флег0нта, є4рма, и3 патр0ва, є3рми1на, и3 сyщую съ ни1ми брaтію. цэлyйте филол0га, и3 їулjю, нирez, и3 сестрY є3го2, и3 nлимпaна, и3 сyща съ ни1ми вс‰ с™hz. цэлyйте дрyгъ дрyга лобзaніемъ с™hмъ. цэлyютъ вы6 вс‰ цRкви хrт0вы. За?, рк7а.* Молю1 же вы6 брaтіе блюди1тесz t творsщихъ распрS и3 разд0ры, чрeзъ ўчeніz є3мy же вы2 наўчи1стесz, и3 ўклони1тесz t ни1хъ. таковjи бо гDви нaшему ї©у хrтY не раб0таютъ, но своемY чрeву, и4же бlги1ми словесы2 и3 блгcвeніемъ прельщaютъ с®цA неѕл0бивыхъ. вaше бо послушaніе, ко всёмъ дости1же. рaдуюжесz є4же n вaсъ. хощy же вaсъ мyдрымъ ќбо бhти въ бlг0е, кр0ткомъ же въ ѕл0е. бGъ же ми1ра, да сокруши1тъ сатанY п0дъ ноги вaша вск0рэ. Блгdть гDа нaшего ї©а хrтA съ вaми. цэлyетъ вы6 тимоfeй споспёшникъ м0й, и3 лукjе, и3 їасс0нъ, и3 сосипaтръ ср0дники мои2. цэлyю вы6 и3 ѓзъ тeртіе, написaвыи послaніе сіE џ гDэ. цэлyетъ вы6 га1іе страннопріи1мецъ м0й, и3 цRкве всеS. цэлyетъ вы6 є3рaстъ строи1тель градскjи, и3 куaртъ брaтъ. блгdть гDа нaшего ї©а хrтA со всёми вaми, ґми1нь.


Послание к Римлянам читать на русском

В дополнение к теме